Дім Якумо. Юкарі лежить під котару, Чен дивиться телевізор, Ран готує обід.
Раптово чутно стук у двері. Маленька Чен встає та біжить відкривати незваному гостю.
Майже через 5 секунд повертається.
Чен. Тітко Юкарі, тітко Ран! Там якась дівчина вас до себе зве!
Юкарі. Ой ні, знову ця…
Ран. В неї зелене волосся?
Чен. Так!
Юкарі. Скажи щоб ішла геть.
Ран.(підзиваючи Чен до себе) На доню, гівно. Кинь в неї.
Ран дає Чен шматок гівна, Чен радісно біжить до дверей і зробивши діло повертається.
Юкарі. Ти сказала щоб вона йшла геть?
Чен. Сказала!
Ран. А гівно в неї кинула?
Чен. Кинула!
Юкарі. А вона що?
Чен. А вона відійшла подалі і чомусь цілиться в нас із парасольки.
Ран. Ой-вей!
Юкарі.(весело) Усі лягайте!
В наступну мить, будинок зносить до дідька. З під дивом уцілілого котацу вилізають по черзі: Чен, Ран та Юкарі. Юкарі при цьому оптимістично підіймає палець до гори.
Юкарі. А Морійці все одно підараси!
Завіса.